8:00 - 18:00

        время работы ПН — ПТ

(050) 501-94-87, (066) 099-88-08,

(067) 305-61-87

Facebook

Поиск

Кому в якій кімнаті жити?

Продовжую серію моїх історій. Сьогоднішня дуже знов про непорозуміння в родині. Отже, є мама, тато і донька. Вони отримують двокімнатну квартиру. Дитина подорослішала, стала влаштовувати особисте життя. До квартири вселяється бабуся. Мешкаючи таким чином кілька років, подружжя розлучається, але продовжує жити в одній квартирі.

З часом стає зрозумілим, що у дочки особисте життя не складається: вона незаміжня, має двох дітей і… їде на заробітки. Діти отримують статус позбавлених батьківського піклування. І під опіку їх бере дідусь.

Отут починається моя справа: чоловік мешкає в кімнаті площею 12 кв.м. з двома дітьми, а бабуся і прабабуся забрали собі велику кімнату площею 20 кв.м. Більше того, щоб не мати стосунку до колишнього чоловіка з онуками, жінка з мамою … повісили замок на велику кімнату. Кілька раз рік донька провідує своїх дітей і тата, але в маленькій кімнаті, де мешкають діти, їй навіть нема, де спати. Речі дітей і спальні місця займають весь простір. І чоловік звернувся до суду, щоб колишню дружину і тещу вселити до «дитячої» кімнати, а у велику кімнату переселитись самому разом з дітьми.

Суд задовольнив вимоги мого клієнта. Ані колишня дружина, ані теща до суду не з’явилися. Але в той день, коли відбулось останнє засідання суду, жінки самі переселились до меншої кімнати. Ось така справа.

Скоро донька повернеться додому. Діти її дуже люблять і чекають на неї. Ця історія про те, що варто лишатись милосердними попри образи. Що діти і умови їхнього життя потрібно ставити в пріоритет і, якщо вже не допомагати, то хоча б не заважати їм жити по-людськи

Нет комментариев

Оставить комментарий